Ікона – оберіг новоствореної сім’ї
Гарну традицію плекає наш народ з прадавніх часів – благословляти молоді подружжя іконами. Говорячи сьогодні про весільні традиції, не забудьмо і прекрасний ритуал благословення молодят та постараймося вибрати справді цінну ікону, що стане оберегом для нової родини і для всього роду.
Коротка бесіда про ікону та іконопис
Мабуть, жоден народ не має стільки чудотворних ікон і стільки нетлінних чудотворних мощей, як український, – бо правдиво є: ”По вірі твоїй воздасться тобі”. Кажуть, першу ікону привезли на українські землі мальовану Євангелистом Лукою...
Віряни дуже скоро пересвідчувались у надзвичайній силі ікон, і вони ставали їхньою опорою в тяжких життєвих випробовуваннях...
Найдавніші ікони потрапили до нас із Греції, але надзвичайно швидко пройшли метаморфозу, подібну до церковних піснеспівів, що на українській землі зазвучали на свій голос і набули рис, органічно пов’язаних з нашим осонням...
Ікона як заступниця і порадниця була підсилена особливими засобами зображення і колориту. Часто вона має зворотну перспективу, що створює враження, ніби ви один на один із зображенням. Покладіть перед собою копії чудотворних ікон Матері Божої – Казанської, Володимирської, Ченстоховскої, Почаївської, Холмської, Турковицької, постарайтесь уважно розглянути лики і ви побачите, що на кожній зображено інше обличчя.
Однак глибина суму і благости від кожної віє однакова. Це і є одвічна тайна наших ікон. На сучасну добу маємо багато митців, які працюють як іконографи. Ікона набула притаманних часові рис, виконується різними техніками, але не втратила сили й духовності там, де майстер пише її не для заробітку, а з великої душевної потреби.
Така ікона нестиме в собі силу, вона буде позбавлена зовнішних випадкових ефектів, лики святих не нагадуватимуть вам бездушних людей, а манитимуть загадковістю і благістю.
Вибираючи ікону для свого дому, для благословення своїх дітей, що йдуть до шлюбу, не робімо цього поспішно, не купуймо дешевих паперових відбитків.
Пам’ятаймо, що ікона не приходить до вас на «сьогодні,» а входить в життя вашого роду назавжди. Можливо, тому й зберігся наш український народ, незважаючи на голодомори і нищення, розграбування і поневолення, що крізь роки у серці України – Києві, в святій Софії, – мати Божа-Оранта, простягаючи руки до неба, молить Бога за нас...
Весільна обрядовість та ікони
Сам же обряд благословення відбувається приблизно так: наречений і наречена перед виходом з хати на вінчання підходять до батьків і, тричі схиляючись в низькому поклоні, просять поблагословити їх. (Якщо є дідусі і бабусі, то вони теж благословляють, але переважно хлібом, за такою самою послідовністю).
Мати і батько теж тричі вимовляють: «Хай Бог візьме вас під свою опіку і ми благословляємо». Мати дає дітям цілувати хліб, а батько підносить для поцілунку ікону... Потім її передають молодому, а той – весільному старості або хрещеному батькові.
Весільний староста перший, а за ним молодята тричі обходять стіл у світлиці і виходять на подвір’я, кланяючись усім, хто зібрався, та стають нa чолі шлюбного походу.
Так з іконою і входять до церкви, де під час усієї церемонії тримають її лицем до молодят. (Усе це аж до порогу церкви колись супроводжувалось спеціальними піснями).
Упродовж усієї весільної учти ікона – на почесному місті на стіні за столом молодят або на спеціальному столику, де на вишитому рушнику стоїть коровай, лежать весільні свічки та хустка молодої.
Оберіг домівки
Після весілля ікону забирає молодий і урочисто вносить у помешкання, де житиме нова родина. З цієї миті ікона – на стіні в світлиці або ж у кімнаті молодят над ліжком. Колись вважалося обов’язковим мати ікону на покутті зі східного боку.
Тепер ця традиція втратилась, але й надалі зберігається звичай прикрашати ікону вишиваним рушником. Зазвичай для благословення молодят вибирають парні ікони – із зображеннями Богоматері з Сином та Ісуса Христа. Часто беруть одну ікону – або Богоматері-Провідниці, або Богоматері-Ніжності.
Якщо ж вирішують взяти ікону Спасителя, то вибирають зображення Христа-Вседержителя. Іконами святих – Миколая-Чудотворця, св. Варвари, св. Юрія – благословляють тоді, коли такі ікони є сімейними реліквіями і переходять до молодят від попередніх поколінь.
Наші консультації: Як і де можна вибрати весільні ікони?
Вивчаючи пропозиції ікон в магазинах-салонах, ми із здивуванням відзначили брак продавців, які здатні дати кваліфіковану консультацію щодо придбання ікони для одруження, а головне – зорієнтувати в ціні та мистецько-художній вартості.
У львівських салонах, яких так багато в історичній дільниці Львова, вибір ікон невеликий. Коштують вони від 2 до 5 тис. грн і більше. Дуже часто пропонують друковані на папері ікони, оздоблені тисненою блискучою фольгою, яка імітує старовинні карбовані в золоті або сріблі оклади…
Тому найкраще купувати ікони в спеціалізованих крамницях, адже їхню мистецьку цінність гарантуватиме Художня рада, членами якої є мистецтвознавці і визнані митці. Відповідно продавці не тільки розкажуть про автора і техніку виробу, але й запропонують великий вибір мистецьких творів для подарунку молодятам.
Катерина НЕМИРА
Магазин-салон «ХУДОЖНИК»
проспект Шевченка, 3 (попередня адреса: вул. Вороного, 2)
тел.: 272-46-23
У продажу – ексклюзивні авторські творчі роботи, виконані членами Спілки художників України:
ікони, живопис, графіка, кераміка, ткацтво,
вишивка, мистецька література та ін.