Німе прощання (Олена Багрянцева)

Німе прощання не описують словами.
Воно, як небо, незбагненне та сумне.
Впаде на землю кришталевими сльозами
І огорне холодним подихом мене.

Я розчинюся у безслів’ї і розтану,
Як ніжний сніг, котрий вмирає навесні.
Але минулого шукати вже не стану.
Нехай залишиться воно у теплім сні.

Минуть роки, все дуже зміниться, - я знаю.
Ще стільки буде у житті знайомств, подій.
Але у тиші ночі я колись згадаю
Німе прощання… і печальний погляд твій.