Мар’яна Наконечна

Як спалах осені – кохання спалах,
Що загубилося в листках опалих.

Так пахне осінь медом і вином.
Жржини мокрі і суцвіття м’яти.
Пожовклий лист паперу під столом,
Ще не прочитаний, а вже пом’ятий.

Вже квіьне спогад в марево ясне.
Звучить мелодія старенької гітари.
В моїх очах чомусь нема тебе,
А лиш руденький котик й чашка кави.

Вже їжачки-каштани падають з дерев.
У Львові осінь! Ти ще не помітив?
Тоді скоріш вдягай улюблений берет
І йди цілуй осінні квіти.

Як спалах осені – кохання спалах.
Шепочуть спогади в листках опалих.