Весільна підв’язка – елемент декору одягу чи весільної церемонії…

Інтимний одяг для молодої давно посів важливе місце серед усіх решти елементів весільного «спорядження». Жодна дівчина, яка поважає себе, не вдягне під вишукану сукню звичайнісіньку білизну, навіть якщо вона нова та якісна. Білизна має бути просто розкішною та ексклюзивною, щоб наречений після виснажливої забави не зміг відвести очей від своєї новоспеченої дружини.

Нещодавно, наводячи лад у своїх речах, я знайшла диск із весілля своєї далекої родички в Америці. Вона одружувалася понад десять років тому, і ми тоді мало не всією родиною переглядати відеозапис її весільної церемонії (адже відвідати таку неординарну подію були спроможні лише деякі представники нашої родини через чималу вартість мандрівки).

Усі мої тітоньки та їхні доньки були в захваті від сукні нареченої з довгим шлейфом, фати, яка закривала обличчя, неначе в казці про принцесу, а кількість розмов про весільну підв’язку годі було й перелічити.

Щоправда, дві мої тітки, яким виповнилося «далеко за 50», почали страшенно обурюватися, коли помітили, як наречений невідомо чого сховався у дружини під сукнею і почав там щось робити. Що вже було говорити, коли він нарешті знайшов те, що шукав – підв’язку, і пожбурив її у галасливий натовп гостей. Я про всяк випадок тримала в руках нашатир, якщо, не дай Боже, тітонькам стане ще гірше.

Та, на щастя, усе минулося. Після перегляду дорога й шанована родина розбрелася своїми домівками, а відеозапис весільної церемонії «американського зразка» заховали подалі від людських очей. Минуло декілька років і я, запрошена дружкою до своєї подруги, ходила з нею магазинами у пошуках тієї неповторної білизни, яка пасуватиме саме їй.

Тоді в одному з відділів салону ми й натрапили на величезне різноманіття весільних підв’язок. Весела та балакуча продавчиня показала нам декілька зразків, розповіла історію походження цього делікатного аксесуару й історії з весіль наречених, яких вона знала. От тоді моя подруга таки зважилася й придбала найдорожчу модель цієї «елегантної принади».

Своя сорочка до тіла ближча …

В Україні існують певні весільні традиції, які є обов’язковими у кожному регіоні. Хоча молода пара сама обирає те, що їй до вподоби, серед усієї весільної обрядовості. Одні ретельно бережуть традиції, тому, Боже борони, зробити щось не так, як 50 років тому.

Інші намагаються поєднати усі нові віяння разом із давніми звичаями. Для них не важливо, звідки походить нове, українське воно чи європейське. Вони бажають зробити своє весілля оригінальним і цікавим, тому самі керують процесом. Найсміливіші зазвичай обирають обряд знімання весільної підв’язки, замість традиційного кидання фати чи букету.

Дехто намагається поєднати ці звичаї. Тому фату чи букет кидають для незаміжніх дівчат, а підв’язку – для молодих парубків. Та коли ви вирішили провести свою весільну церемонію з цим цікавим звичаєм, задумайтеся, що, можливо, не всі ваші гості будуть у захваті від такого екстравагантного обряду, особливо люди старшого віку. Сама традиція походить із давніх-давен, коли весільна підв’язка символізувала пояс невинності.

Тому ритуал, коли наречений знімав підв’язку з коханої, фактично означав позбавлення її цноти. В епоху Середньовіччя підв’язку використовували для підтримки панчіх. Часто ці делікатні стрічечки прикрашали вишивкою, мереживом і навіть коштовним камінням.

Згодом панчохи поступились на певний час колготам, а коли повернулися, підв’язка стала невід’ємним аксесуаром елегантності. Раніше люди вірили, що частинка одягу нареченої або нареченого принесе до їхньої домівки талан і кохання.

Наречені на власному весіллі мали бути надзвичайно обережними. Адже було чимало охочих, які навіть під час застілля намагалися відірвати бодай шматочок від «чарівного» одягу наречених. Щоб молодятам до кінця забави не залишитися голяка, хтось і придумав звичай кидати для гостей різні частинки одягу.

Підв’язка стала однією з них. Але й тут усіх охочих зняти чудернацьку дрібничку із спокусливої ніжки нареченої виявилося більше, ніж достатньо. Тому довелося трансформувати традицію. Право на знімання підв’язки отримав лише власний чоловік.

Згідно з усіма правилами та традиціями

Саме слово підв’язка в перекладі з французької походить від слова «jarret», що означає «підколінна впадина»; це еластична смужка тканини або стрічки (гумка, тасьма), яка підтримує панчохи на стегні. Вона може бути широкою або вузькою, але обов’язково красивою та прикрашеною.

Якщо у Європі традиційно знімають одну підв’язку, то наречена в Америці вдягає їх аж дві. Одну, яка зветься «щасливою», майбутній чоловік кидає своїм друзям, щоб швидше одружилися й не помилилися зі своїм вибором, другу, «солодку» або «медову», залишають до шлюбної ночі. Обидва аксесуари вдягають лише на праву ніжку нареченої.

Отож, ближче до закінчення весільної гулянки молода сідає на стілець посеред залу. Для цього дійства вона може попередньо обрати для себе музику, яка їй до вподоби. (У Європі цей етап весільної церемонії не менш важливий, ніж перший танець молодят.)

Чоловік легенько піднімає низ сукні і намагається помітити там делікатний аксесуар. Із власної ініціативи молода може допомогти йому в пошуку. Деколи наречений знімає її не руками, а губами (радимо попередньо узгодити це з чоловіком, зваживши на вік та світогляд ваших гостей).

Коли підв’язка в руках у нареченого, він мусить через плече кинути її своїм неодруженим друзям. Хто впіймає – має право обрати собі найгарнішу дівчину на весіллі і навіть вдягти їй на ногу прикрасу нареченої.

Еквівалент вартості, якості та популярності

Дехто з ваших колег може не зрозуміти захоплення цією новітньою традицією з циклу весільних ритуалів. Проте тут право вибору все ж таки за вами.

Весілля промайне, сукня й фата залишаться десь у сховку, а от весільна підв’язка ще не раз стане в пригоді, коли вам обом із чоловіком захочеться романтики та гострих відчуттів. Крім цього, сьогодні майже в кожному весільному салоні та крамниці з жіночою білизною є велика кількість моделей цього цікавого аксесуару. Хіба це не свідчить про його популярність?

До того ж деякі «кмітливі підприємці» весільної індустрії пропонують нареченій компактний набір: підв’язку, весільну сумочку (треба ж кудись покласти дзеркало, помаду…) та мініатюрну подушечку для обручок (щоб у церкві чи РАЦСі не виймати обручки з коробки пострадянського зразка) – усе виконано в одному стилі, вишукано, елегантно та неповторно.

Побачивши таку красу, дівчата просто мліють від замилування і ціна у декілька сотень гривень їх зовсім не лякає. Навіть якщо сумочка і подушечка виконають своє призначення одноразово – підв’язка відпрацює свою вартість на усі сто відсотків.

Тому, маючи ще трохи часу перед своїм одруженням, зважте усі «за» та «проти» нової та модної тенденції – кидання весільної підв’язки. Попри консервативні погляди людей старшого покоління, можливо, саме цей мереживний аксесуар зробить ваше весілля незабутнім для багатьох гостей, та й для вас самих.

Олександра ЄНКАЛО