Алла Галецька – творець українських весільних етносуконь

Одні кажуть, що талановитим треба народитися, інші – що талант – це лише 5% успішності в житті, а решта 95% – невтомна праця. Не знаю, яке співвідношення цих цифр було в Алли Галецької, проте очевидно, що воно було вдалим. Адже, в минулому викладач сольфеджіо та музичної літератури, керівник самодіяльного хорового колективу, сьогодні вона відома українська дизайнерка весільного та вечірнього одягу. Про наречену в її весільній сукні в етностилі минулого року писали київські весільні видання, адже вона отримала перше місце у конкурсі «Наречена сезону». Мабуть, усе це й спонукало мене серед сотень тисяч київських адрес та телефонів знайти її координати, щоб зустрітися, а потім розповісти про її творчість читачам «Нашого ВЕСІЛЛЯ».

1. Алло, як і коли розпочався Ваш весільний бізнес, що стало ключовим моментом його початку?

Цей момент назрів сам собою. Скільки себе пам’ятаю – я завжди малювала, вишивала. В усіх моїх зошитах, починаючи зі школи, інституту, було повно малюнків, особливо фасонів. З дитинства обшивала своїх ляльок, потім себе та своїх подруг. На мою думку, ключовим моментом зміни мого фаху стало бажання зробити дівчину, жінку ще привабливішою, ніж вона є.

2. Чи має якийсь вплив Ваша попередня професія на те, чим Ви замаєтеся сьогодні?

Раніше я співала в народному хорі та у фольклорному ансамблі. Ми їздили по селах, збирали народні пісні, записували їх, спілкувалися з тими, хто ці пісні передавав із вуст в уста, зберігав від діда-прадіда. Тому моя душа постійно була і є наповнена любов’ю до всього того, що пов’язане з мистецтвом. Щодо моделювання вишуканого та вечірнього одягу жінок, то це вершина мистецтва, якої я прагну.

3. Чи можете пригадати якусь колоритну постать серед своїх замовників?

Мені дуже приємно працювати зі всіма моїми клієнтами. Кожен із них чогось мене навчає: хто витриманості (клієнт завжди має рацію), хто неординарності, зважаючи на погляди щодо моделей. Щоразу цікаво працювати з дівчатами, які бажають свої весільні сукні змоделювати в етностилі.

Також не можу не згадати ученицю Володимира Гришка – Ганну Данилюк. Оскільки вона дуже творча натура, з нею було приємно створювати естрадні сукні. Тому можу впевнено сказати, що всі мої замовники є колоритними особистостями, я вдячна їм за їхній шарм та харизматичність.

4. Як довго Ви на ринку весільних послуг і чи були якісь важкі часи під час становлення бізнесу?

У весільному бізнесі я працюю майже п’ять років. Свою справу розпочинала з «нуля»: не було коштів, щоб відкрити студію, взяти на роботу помічниць. Працювала сама з ранку до вечора в жахливому підвальному приміщенні на застарілому обладнанні.

Попри усі перешкоди вдалося створити першу колекцію, другу... Сьогодні, на жаль, деякі проблеми ще залишилися, однак я щаслива, що студія є і приносить радість і мені, й людям, а це для мене найважливіше.

5. Скільки людей працює зараз у Вашій студії?

Коли я запрошую на роботу фахівця, то маю забезпечити його усім необхідним для нормального життя і праці (відповідною заробітною платою, умовами праці) – це моє кредо. Зараз через певну фінансову та економічну ситуацію в країні я не можу цього зробити.

Тому в мене є декілька помічниць, які лише допомагають мені шити та вишивати бісером. Проте розробку та крій своїх моделей я завжди роблю власноруч.

6. Якими є основні критерії під час роботи над весільною сукнею?

Головне – щоб сукня подобалася нареченій та прикрашала її. Дівчина в день одруження має почувати себе найчарівнішою та найщасливішою. Я намагаюся зробити все для того, щоб мої замовниці стали справді привабливішими та по-особливому неординарними.

7. Звідкіля Ви черпаєте своє натхнення?

Є багато речей, які є джерелом натхнення для мене. Це – природа, квіти, птахи, пори року, а також мрії, загальна радісна напруга відчуттів після отримання бажаного результату творчої праці.

8. Чи може наречена замовити у Вас сукню за власним ескізом?

Звичайно, але тільки тоді, коли вона їй буде пасувати. Якщо ні, я обов’язково наведу не менш як десять доказів, чому їй потрібна інша.

9. А якщо є побажання клієнта змінити щось у Вашій моделі, чи підете Ви назустріч?

Так, якщо це не завадить ні сукні, ні нареченій. Адже все має ”грати“ одне з одним: колір сукні, очей, волосся, загальний стиль, типаж самої дівчини, образ, який ми хочемо спільно створити.

10. Вкажіть приблизну вартість весільної сукні. Від чого найбільше залежатиме її ціна?

Вартість залежить, по-перше, від складності фасону; по-друге, від тканини, прикрас тощо; по-третє, від кількості часу, який витратили на роботу (вишивку та пошиття). Для орієнтації – ціна коливається від 3 до 8 тис. грн. Особливі та ексклюзивні моделі коштують набагато дорожче. Проте такі дорогі речі я роблю лише на замовлення. Цінову політику я намагаюся формувати гнучко. Одну й ту саму сукню можна зробити дешевшою або дорожчою. Як? Наприклад, зробити вишивку менш щільною, використати ненатуральні перли та каміння, дешевший бісер, іншу тканину, замість п’яти нижніх спідниць, дати кільця. Буде теж гарно – адже наречена завжди прекрасна. Хоча, якщо зробити все так, як було задумано в оригіналі, – буде розкішно, хоча й ціна буде вищою.

11. Як з’явилася ідея створити весільну етносукню (маю на увазі модель «Україночка»)?

Ця ідея була в мене завжди, але поштовхом до дій було замовлення, яке дуже легко втілилося в життя, мабуть, завдяки моїм бажанням. Ще в роки навчання в інституті, під час поїздок у села, ми зустрічалися з дуже цікавими людьми, і я постійно дивувалася красі нашого українського вбрання, власне етноодягу. Так, крок за кроком і народжувалася ідея створити весільну етносукню.

12. Скільки суконь такого типу Ви вже пошили і для якого регіону України?

Сьогодні я працюю над четвертою моделлю цього типу. Дві сукні замовили киянки, одну – дівчина з Одеси та ще одну – із західного регіону. Але я вже бачу майбутню колекцію під назвою ”Україночка“. До речі, весільну етносукню для дівчини з Одеси я створила за одну примірку. Вона приїжджала до Києва лише двічі: щоб зняти мірки (це можна зробити й по телефону) і щоб забрати вже готову сукню. Це дуже зручно для мешканок інших міст.

13. Вкажіть, будь ласка, приблизну вартість цих моделей. Скільки часу триває робота над ними?

Модель ”Україночка“ коштує від 4 до 5,5 тис. грн залежно від модифікації. Щодо терміну пошиття, то приблизно 2–3 тижні.

14. Аксесуари до них Ви теж самостійно придумуєте?

Так, якщо цього бажає наречена. Використовуємо квіти, вишиті бісером кольє, в основі яких є мереживо.

15. У Вашій дизайн-студії є кільканадцять фото весільних капелюшків. Наскільки цей аксесуар популярний сьогодні?

На жаль, наші наречені не дуже люблять весільних капелюшків. Мабуть, це пов’язано з тим, що під них потрібна особлива зачіска. Але я вважаю, що весільний капелюшок своєю вишуканістю та імпозантністю з часом займе належне місце серед аксесуарів весільного вбрання.

16. Як охочі можуть придбати Ваші вироби і чи можуть це зробити мешканці України, які не проживають у столиці?

Так, я вже навела приклад із замовницею з Одеси. Коли дівчина бажає створити якусь особливу модель, вона може надіслати її на мою поштову адресу і я обов’язково зорієнтую, якою може бути її приблизна ціна.

17. Які зміни, на Вашу думку, у весільну індустрію приніс 2009 рік?

Є різні категорії покупців, тому ринок насичений різноманітними моделями на будь-який смак і стиль. Загалом весільні сукні стали ще більш елегантними. З’явилося багато моделей з яскравими та контрастними кольорами: біле й чорне; біле та бордо.

18. Чого б Вам хотілося досягти у своїй справі?

Стабільності та творчої свободи.

19. Чи часто Ви берете участь у різноманітних шоу та показах зі своїми моделями?

У подіумних показах – постійно. Також у виставках і різних проектах. Зараз беру участь у проекті ведучого Івана Городецького “Весілля в подарунок”, а також у конкурсі краси Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Леся КІЧУРА

Фото Люсьєни Шум Львів – Київ