Василина МАНДЗЮХ

Лиш третій день, як третій рік без тебе.
Кусають спогади за душу кожен раз.
Мій погляд – згасле сонце в чистім небі,
Горить сльоза в долоні, мов алмаз.

Нестерпна далеч душу ще тривожить,
Твій подих не торкнеться моїх губ.
А я тебе кохаю... Досі... Може...
І відчуваю дотик твоїх рук.